Друзі, мабуть, у кожного з нас є улюблена книга, яка позитивно вплинула на наше життя і додала в нього трішечки гармонії, впорядкованості та натхнення. В багатьох учнів та вчителів нашої школи є такі особливі книги і вони вирішили поділитися з нами, за що ж їм так приглянувся той чи інший твір, взявши участь у конкурсі есе «Моя улюблена книга». Вітаємо переможців! І хочемо поділитися з вами есе Майї Євгеніївни Романюк, яка є вчителем історії в нашій школі. Ми певні, що прочитавши це есе, ви не лишитесь байдужі, а обов'язково побіжите до бібліотек чи книгарень за цією чудесною книгою!

ШАРЛОТТА БРОНТЕ І «ДЖЕН ЕЙР»

Вже майже чотири десятиліття моїм улюбленим твором залишається роман «Джен Ейр» англійської письменниці Шарлотти Бронте.

Ми, молодь 80-х років минулого століття, мали обмежений доступ до вершин світового письменства. Я вчилася у випускному класі, коли однокласниця запропонувала прочитати «Джен Ейр». Запевнила, що відірватися від книги не зможу.

Не змогла. Не відірвалася. Перечитала кілька разів. Стала мріяти про чудо: от якби шкільна подруга подарувала мені книгу. Чуда не сталося. Роман належав мамі моєї однокласниці.

Джен Ейр – бідна непоказна дівчина, яка навіть не пам’ятає своїх батьків. Десять років вона прожила в домі своєї багатої родички місіс Рід. З негостинного дому тітки Джен потрапляє до Ловудської школи, яка своїми порядками нагадує радше в’язницю. Закінчивши цей страхітливий заклад, дівчина влаштовується гувернанткою у багатий маєток Торнфілдхол. Власне, тут і розгортається основний сюжет роману. Господар Торнфілдхолу містер Рочестер не може знайти жінки, вартої щирого кохання, ні серед англійських леді, ні серед французьких графинь, ні серед італійських сеньйор, ні серед німецьких баронес. І тільки в бідній, маленькій, негарній гувернантці він знаходить ті рідкісні якості, які даремно шукав серед багатих красунь усе своє життя. Що ж такого незвичайного знаходить Едвард Фейрфакс Рочестер, багач і джентльмен із старовинного роду, в бідній вчительці Джен Ейр? Щирість і жвавий розум, добра вдача і артистичність натури – все це дуже вигідно відрізняє Джен від світських жінок, але не це в ній головне. Найважливіше для Рочестера, що він бачить в ній рівну собі людину. Людська гідність, самостійність, волелюбність – ось що найбільше приваблює його в Джен.

Ідеєю рівності людей просякнута кожна сторінка роману. Власне, і трагедійність сюжету випливає з того, що героїня над усе ставить свою людську гідність. У день її весілля з Едвардом відкривається моторошна таємниця. Довгим і тернистим був шлях героїв роману до щастя. З честю і гідністю вони його пройшли.

Роман Ш. Бронте «Джен Ейр» неодноразово екранізувався. Та гортати пожовклі сторінки улюбленого твору (1987 року я таки придбала роман) незрівнянно приємніше. І я досі це роблю, з нетерпінням очікуючи зустрічі з моєю Джен.